Про Тиждень

Інженерія — це бульбашки у шоколаді та американські гірки, лікування складних хвороб та підкорення космосу — процес, під час якого теоретична наука набуває практичного застосування.

Саме інженерія робить наше життя таким, як воно є.

На жаль, більшість учнів, а особливо дівчат, навіть не розглядають для себе можливість стати частиною інженерної спільноти, оскільки вважають, що не мають відповідних здібностей.

Ми допомагаємо вчителям перетворити школу, бодай на один тиждень, на мейкерські та дослідницькі лабораторії, щоб занурити учнів у світ науки і технології, показати якими вони є насправді та дати можливість відчути на дотик.

Чому це важливо

Технології визначають наше сьогодення та формують майбутнє і роблять це швидше, ніж будь-коли раніше — штучний інтелект, відновлювана енергетика, біотехнології, робототехніка та квантові технології.

Через декілька років сьогоднішні учні обиратимуть STEM професії, багато з яких ще навіть не мають назв. Успішність у цих сферах вимагатиме від них не лише знань, а й уміння комплексно розв’язувати проблеми, мислити критично, мати сміливість до інновацій, працювати в команді та застосовувати науку у реальному житті.

Для України їх вибір матиме особливе значення. Саме інженери створюють нову інфраструктуру міст і сіл, відновлюють та будують нові дороги, мости, школи та лікарні, розробляють сучасні технології безпеки й оборони. Інженери працюють над стабільністю енергосистеми та водночас над переходом на відновлювані джерела енергії, впроваджують інновації в медицині, сільському господарстві та біотехнологіях, а також знаходять рішення для збереження довкілля та ефективного використання ресурсів.

Водночас, участь у STEM-проєктах корисна для всіх учнів, незалежно від їхніх подальших професійних планів, У тому числі для тих дітей, які мають особливі освітні потреби. Вона розвиває креативність і гнучкість мислення, допомагає соціалізуватися, вчить співпраці та емпатії.

Загалом, розвиток інженерного мислення — це не лише про професії майбутнього, а й про стійкість і силу нашого суспільства. Це інвестиція у впевненість дітей, їхню здатність мислити масштабно й відчувати свою важливість для світу.

Чи готові до цього наші учні?

Сучасні інженерні професії вимагають не лише математичних чи технічних знань, а й здатності моделювати рішення, працювати з невизначеністю та продукувати нові ідеї.

У 2022 році Програма міжнародного оцінювання PISA крім стандартного тестування, оцінювала здібності пʼятнадцятирічних учнів до творчого мислення. Тест досліджував, наскільки добре учні можуть генерувати різноманітні креативні ідеї, а також наскільки добре вони можуть оцінювати та вдосконалювати ідеї інших для досягнення поставлених задач.

Результати демонструють^en, як ряд викликів з якими доведеться впоратися, так і певний потенціал, який маємо якнайкраще використати.

Виклики:

• Українські учні отримали з креативного мислення 27 балів із 60 проти 33 у середньому по ОЕСР (країни-члени Організації економічного співробітництва та розвитку). Це означає дещо нижчу готовність до роботи з невизначеністю та пошуку нестандартних рішень — ключових для інженерії.
• Лише 60 % українських школярів досягли базового рівня (рівень 3) креативного мислення, тоді як по ОЕСР — 78 %. Це той мінімальний рівень, що дозволяє генерувати ідеї для простих завдань і починати формувати оригінальні рішення.
• Тільки 14 % учнів в українських регіонах потрапили у групу з найкращими результатами (рівень 5–6), тоді як у середньому по ОЕСР — 27 %, а в лідерів (Сінгапур, Фінляндія, Австралія) таких учнів у 2–3 рази більше.

Особливим викликом є те, що 53 % учнів вважають, що їхня творчість — це те, що вони не можуть сильно змінити — «фіксований спосіб мислення»

Потенціал:

• Результати показують, що успіх у креативному мисленні не повністю залежить від успіху в математиці чи читанні. Лише 17 % учнів, які найсильніші у творчості, водночас топ у математиці. Це означає, що потенціал до творення інновацій має ширше коло учнів, ніж традиційно вважається.
• Хоча загальні результати не є надто високими, проте, саме із завданнями на оцінювання та вдосконалення ідей українські школярі впоралися досить добре и це може бути точкою розвитку інженерного способу мислення та шляхом до генерації власних ідей.
• 69 % учнів відмітили, що їхні вчителі дають їм достатньо часу для пошуку креативних рішень завдань (середній показник по ОЕСР: 63 %). А 81% — що їхні вчителі цінують творчість учнів. Це те що маємо практикувати й надалі.

Якщо ми навчимо дітей сприймати креативність як навичку, що розвивається, то це безпосередньо підвищить їхню готовність до інженерних спеціальностей і дозволить сформувати покоління фахівців, здатних творити інновації.

Світова спільнота

Ми є частиною світового руху промоції інженерного способу мислення та підвищення обізнаності про внесок інженерії в розвиток суспільства. Стартуючи у 2020, ми надихалися програмами Інженерних тижнів, які з 1951 року проводяться в США (National Engineers Week), а також аналогічними проектами в Англії, Ірландії, Нідерландах тощо.

Унікальний для України формат

На відміну від інших освітніх STEM програм, «Інженерний тиждень»:

• за бажанням може провести будь-яка школа в місті чи селі;
• школам не потрібно залучати експертів, матеріали розроблено таким чином, що експертами стають самі вчителі;
• наддешеві витратні матеріали — більшість із яких учні та вчителі можуть знайти в себе вдома чи в школі: паперові горнятка, пластикові пляшки, кришечки, палички для розмішування цукру, соломинки, канцелярські гумки тощо.