Результати
Інженерного тижня 2021
Цього року, через оголошений в країні локдаун і на прохання освітян, Інженерний тиждень стартував пізніше запланованої дати — 25-го січня.
Також ми подовжили термін проведення Інженерного тижня з одного до трьох тижнів — до 15-го лютого включно. Це дало змогу вчителям самостійно обрати один з трьох тижнів відповідно до ситуації в кожному конкретному навчальному закладі. Також це дало змогу комфортно провести Інженерний тиждень у тих школах, де було організовано позмінне відвідування уроків учнями.
«Словами не передати всіх тих емоцій, які вирували й вирують навколо Інженерного тижня, який цьогоріч пройшов у нашій школі під гаслом „ВИГАДУЙ! СТВОРЮЙ! ДОСЛІДЖУЙ!“ Головне було не те, що ми робили, а як ми це робили!
Живе спілкування, цікаві ідеї, обмін досвідом штовхали й мотивували на нові звершення. Думали та майстрували під час перерв, і в позаурочний час, і вдома, і з учителем, і з батьками, кумами, сусідами... з усіма й усюди! НАВКОЛО було НАУКОВО!»
Світлана Колп, вчителька біології та хімії
Личківський заклад загальної середньої освіти
278 280 учнів спробували себе в ролі інженерів.
3 858 учнів із загальної кількості мали ООП.
8 383 вчителя взяли участь в організації Тижня.
89% шкіл, які проводили Інженерний тиждень у 2020 році, вирішили провести його і в 2021 році. В 45,6% шкіл Тиждень став інклюзивним.
«Учні нашого закладу дуже чекали на початок Інженерного тижня, тому що минулого року для них цей тиждень став неочікуваною пригодою! Діти із захватом та сяючими очима створювали захисні маски, санітайзери для рук, що є дуже актуальними речами під час адаптивного карантину. Із величезною цікавістю майстрували барометр і фонтан Герона, а також проводили хімічні дослідження.»
Вікторія Онопрієнко, заступник директора з навчально-виховної роботи
Смілянська загальноосвітня школа № 7
Щоб допомогти вчителям залучити учнів з особливими освітніми потребами до роботи над STEM-проєктами, ми розробили серію методичних рекомендацій:
- Загальні поради щодо занурення в інженерію учнів з особливими освітніми потребами»;
- Як учителю підготуватися до роботи з учнями з особливими освітніми потребами»;
- Як забезпечити рівність між усіма учнями під час виконання інженерних завдань».
Кожне інженерне завдання та виклик мало докладну покрокову інструкцію та одне або декілька схематичних зображень процесу зборки моделі чи конструкції.
Методичні рекомендації до кожного з них містили підказки для вчителів щодо того, яким способом інші члени команди можуть допомогти учням з особливими освітніми потребами впоратися з тим чи тим етапом його виконання.
Усі файли завдань було зверстано з урахуванням можливості їх озвучування програмами, що включають можливість синтезу мови для слабозорих та незрячих учнів (VoiceOver та NonVisual Desktop Access).
Для частини завдань було розроблено додаткову версію, набрану шрифтом Inclusion UKR.
56,9%
учителів
побачили, що учні з особливими освітніми потребами можуть те, чого від них раніше не очікували й будуть залучати їх до роботи над STEM-проєктами активніше
96,5%
учителів
прийняли рішення використовувати запропоновані інженерні завдання, надалі — у навчальному процесі
«Учням дуже сподобалось, на що вчителі навіть не розраховували. Важливо, що учні проявляли ініціативу й активно долучались до роботи, з нетерпінням чекали наступних дослідів та випробувань. Учителі відзначили, якщо дібрати дослід на тему, яка вивчається, то учні тему засвоюють набагато краще, починають креативно мислити. Учителі вирішили й надалі використовувати дослідження на своїх наступних уроках, не обмежуючись лише одним тижнем.»
Ірина Скалозуб, вчителька англійської мови
Ніжинська гімназія № 2
69,7% учителів доповнювали запропоновані нами завдання власними активностями та тематичними блоками.
Експериментували з різними форматами його проведення.
«Ми продовжили використовувати формат проведення (Інженерного тижня — прим авт.) на перервах. Це дає нам низку переваг. Ми не витрачаємо час на уроці, який, особливо зараз, дуже цінний для навчання. Діти з нетерпінням чекають перерв, на яких зайняті корисними справами, мають зміну діяльності після уроку й отримують позитивні емоції.»
Лариса Хохлова, вчителька інформатики та математики
Павлоградська загальноосвітня школа № 12
Мріяли й планували:
«Дев’ятикласники настільки захопилися STEM-освітою, що разом з учителем хімії розробили макет майбутньої STEM-лабораторії. Учні мають надію на те, що їхня мрія обов’язково здійсниться.»
Катерина Стрілець, вчителька хімії та географії
Балашівська загальноосвітня школа
Уже вдруге Інженерний тиждень показав, що немає жодної відмінності між дівчатами та хлопцями — інженерками та інженерами.
І що низька мотивація до навчання не вирок, а лише привід спробувати проводити уроки в іншому — більш інтерактивному форматі.
Ну і гаджети — то тільки здається, що діти не можуть без них жити.
«Проводили тиждень УПЕРШЕ — під час уроків біології та природознавства, заздалегідь розподіливши завдання серед груп по 4 учні. Вражало все: висока активність та зацікавленість у процесі конструювання власними руками учнів з низькою мотивацією до навчання; дівчатка (і середньої, і старшої ланки) часто брали на себе не лише організаційні моменти, але й креслення, заготовку та збірку деталей; ГОЛОВНЕ! Учні встигали створити модель за 15–20 хвилин та із задоволенням презентували її для усього класу.
Запитання, яке звучало після завершення ІНЖЕНЕРНОГО уроку в кожному класі: „КОЛИ НАСТУПНИЙ ІНЖЕНЕРНИЙ ТИЖДЕНЬ?“»
Вікторія Столяр, вчителька біології та природознавства
Уманська загальноосвітня школа № 3
«Сподобалась активна робота дітей, які зазвичай просто відсиджувались, висока зацікавленість і мотивація дітей. Надалі будемо використовувати запроновані активності й доповнювати їх своїми.»
Сергій Рудика, вчитель біології, хімії
Линовицька загальноосвітня школа
«Найбільше дітям сподобалося кидати один одному виклики й змагатися. Таких емоцій давно не було видно в дітей, які більшість часу проводять із гаджетами. А ще ми щодня роздруковували фото із дітьми та їх виробами й вивішували на дошку, присвячену Інженерному тижню. Усі учні дивилися на своїх однолітків, після цього самі переконували вчителів долучитися, адже розуміли, що це цікаво.»
Тетяна Грицюк, вчителька початкових класів
Загальноосвітня школа № 1 м. Рожище
