Про Тиждень
Інженерія — це бульбашки у шоколаді та американські гірки, лікування складних хвороб та підкорення космосу — процес, під час якого теоретична наука набуває практичного застосування.
Саме інженерія робить наше життя таким, як воно є.
На жаль, більшість учнів, а особливо дівчат, навіть не розглядають для себе можливість стати частиною інженерної спільноти, оскільки вважають, що не мають відповідних здібностей.
Тому ми допомагаємо вчителям перетворити школу, бодай на один тиждень, на мейкерські та дослідницькі лабораторії, щоб занурити учнів у світ науки і технології, показати якими вони є насправді та дати можливість відчути на дотик.
Як ми це робимо
Перший «Інженерний тиждень», заявки на участь в якому подала 751 школа, було проведено в січні 2020 року. Ми розробили детальні методичні рекомендації з організації та проведення Тижня, а також комплекти інженерних завдань, челенджів й уроків з винахідництва для учнів молодшої, середньої та старшої школи. Ми прагнули, щоб результат цього тижня мотивував вчителів і надалі експериментувати з освітніми програмами, шукаючи кращі можливості для пізнання учнями світу.
В 2021 році ми вирішили на реальних прикладах показати, що інженерія та технології можуть і мають бути інклюзивними. Спільно з експертами, команда проєкту адаптувала інженерні завдання для залучення до роботи над інженерними завданнями учнів з особливими освітніми потребами.
На участь у другому Тижні заявки подали 2 043 навчальні заклади — в результаті 278 280 учнів, в тому числі 3 858 учнів з ООП, спробували себе в ролі інженерів.
Через початок широкомасштабного вторгнення, ми були змушені скасувати Інженерний тиждень, який мав стартувати 25 березня 2022 року.
У 2023 році, ми сфокусувалися на розробці «План.Дій» — освітньої програми для учнів 8–11 класів та вчителів, які прагнуть долучитися до відбудови України.
Цього навчального року Інженерний тиждень повертається у школи. Реєструйтесь зараз та проводьте, починаючи з 15 січня.
Чому це важливо
Технології значною мірою впливають на формування нашого світу, через п’ять-десять років сьогоднішні учні будуть обирати професії, частини яких наразі навіть не існує. Оволодіння більшістю з них буде вимагати від майбутніх студентів навичок комплексного вирішення проблем, креативності, критичного мислення, розуміння технічних процесів та способів застосування науково-технічних знань в реальному житті.
Окрім цього, участь в STEM-проєктах стимулює розвиток мозку та креативності, що є важливим для всіх дітей без винятку, а також сприяє соціалізації одних та розвитку навичок емпатії інших учнів — навчає працювати разом та налагоджувати зв’язки. А для багатьох дітей з порушеннями психофізичного розвитку та інвалідністю це може стати реальним шансом збудувати в майбутньому успішну кар’єру у STEM-сфері.
Починаючи з 1990 року, зайнятість у сфері STEM зросла майже на 80% — з 9,7 млн до 17,3 млн. Наразі, кількість робочих місць в цій сфері продовжує зростати більш швидкими темпами, ніж в будь-якій іншій.
Чи готові до цього наші учні?
В 2018 році українські підлітки взяли участь PISA — міжнародному дослідження якості освіти, яке дає можливість порівняти системи освіти різних країн світу.
Особливістю PISA є те, що дослідження не перевіряє, чи засвоїли учні/студенти різних країн зміст їхніх національних освітніх програм із читання, математики чи природничо-наукових дисциплін, воно оцінює те, наскільки 15-річні підлітки здатні використовувати здобуті в процесі навчання в закладах освіти знання, уміння, навички, ставлення для подолання труднощів і викликів у незнайомих обставинах — як у межах освітнього простору, так і поза ним.
Дослідження показало, що, результати українських учнів нижчі за середні по країнах ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) у всіх трьох галузях. Різниця із читання становить 23 бали, математики — 39, а з природничонаукових дисциплін — 22. Ця різниця близька до еквівалента в один рік навчання.
Загалом дані демонструють значне нижчий освітній рівень українських підлітків порявняно з результатами таких країн як Сінгапур, Канада, США, Німеччина, Велика Британія, Франція, Швеція, Австралія, Бельгія тощо.
А також результати ЗНО, відповідно до яких у 2019 році подолати поріг «склав/не склав» з математики та фізики, не змогли — 18,2% та 15% учнів відповідно.
Пояснити такий результат може дослідження, згідно з яким, досягши четвертого класу, третина хлопців та дівчат втрачають інтерес до науки. До восьмого класу інтерес до науки втрачає майже половина учнів. Вони виключають відповідні предмети з кола своїх інтересів та не пов’язують з ними кар’єрних планів. Таким чином, мільйони учнів просто не вірять що можуть займатися наукою.
Найчастіше, причиною втрати інтересу є застарілий формат проведення уроків і підручники, де матеріал представлено у «сухому» вигляді, а також програми, орієнтовані на досягнення формальних результатів, які здебільшого пов’язані з запам’ятовуванням матеріалу, ніж з його розумінням.
Ще більше ця проблема проявляється в сільських регіонах. Тому ми дуже хочемо, щоб доторкнутися до світу інженерії змогла кожна дитина.
Світова спільнота
В США з 2007 року проведення щорічних «Інженерних тижнів» приурочено до дня народження Джорджа Вашингтона (22 лютого). В ініціативі беруть участь учні тисяч американських шкіл, а також наукові та культурні установи. Аналогічні «Інженерні тижні» проводяться в школах Великої Британії та Ірландії. STEM-освіта є потужною складовою освітніх програм багатьох країн.
Унікальний для України формат
На відміну від інших освітніх STEM програм, «Інженерний тиждень»:
- за бажанням може провести будь-яка школа в місті чи селі;
- школам не потрібно залучати експертів, матеріали розроблено таким чином, що експертами стають самі вчителі;
- наддешеві витратні матеріали — більшість із яких учні та вчителі можуть знайти в себе вдома чи в школі: паперові горнятка, пластикові пляшки, кришечки, палички для розмішування цукру, соломинки, канцелярські гумки тощо.
Наступний Інженерний тиждень стартує 15 січня.